четверг, 23 ноября
Расширенный поиск
Вход для клиентов
Регистрация клиента

Авторизация

 

Предложить акцию

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 
Акции!


Бердянська ОДПІ повідомляє | печать |
02.02.2017 г. 11:46
Бердянські підприємства розрахувались із податковими боргами майже на 31 мільйон гривень!
За рахунок погашення податкового боргу за минулий рік до бюджетів усіх рівнів надійшло 30,7 мільйона гривень. Зокрема, до державного бюджету сплачено 14,4 мільйонів, до місцевого – понад 16,3 мільйони.
Як зазначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, 6,5 відсотків із загальної суми суб'єкти господарювання погасили завдяки розстроченню податкового боргу. Застосовуючи відповідну процедуру, платники спрямували до бюджетів 2 мільйони гривень.
Крім того, у розрізі основних заходів, які застосовує фіскальна служба, до бюджету залучено майже 1,8 мільйонів у вигляді стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучення готівкових коштів. За рахунок звернення до суду погашено майже 8 мільйонів гривень, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 18,4 мільйони, від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, до бюджету надійшло 1,7 мільйона гривень.
Новини законодавства

Про дію мораторію на перевірки у 2017 році
    1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII.
    Строком на 1 рік (до 31.12.2017 р.) встановлюється мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
    Згідно статті 6  дія Закону № 1728 не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів контролю, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII продовжено до 01.01.2019 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 із змінами і доповненнями (далі - Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.
При цьому станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.
Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014-2015 рр. для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.
Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).
При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначати переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.

Лист ДФС України від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17

Декларування доходів громадян -2016

Терміни надання річної податкової декларації
Громадяни надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня наступного за звітним року.  В такий же термін надають  річну декларацію  особи,  які здійснюють незалежну  професійну діяльність – це приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі.
В 2017 році останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня.
Фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію за звітний рік  не пізніше 9  лютого наступного року.
Громадяни,  які бажають скористатися правом  на нарахування податкової знижки  надають  річну  податкову  декларацію  включно  по 31 грудня  наступного за звітним року.

Фізична особа подає декларацію за звітний  період до контролюючого органу за своєю податковою адресою
     Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:
-  особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
-  надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
-  засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
    У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Електронні сервіси ДФС

Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису
     Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
     Фізична особа – платник податків може сформувати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (далі – Запит) виключно для отримання інформації про себе.
     Формування Запиту здійснюється за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС та є загальнодоступним для використання.
     Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС на єдину електронну адресу подання звітності ( Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script ).
     Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
     Слід звернути увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
     Детальніше з інформацією щодо роботи сервісу та Порядком формування запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та отримання відповіді на запит з ДФС можна ознайомитися за посиланням: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid


Роз’яснення законодавства

Про особливості складання податкових накладних, починаючи з 1 січня 2017 року
Законом № 1797 підпункт "і" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.
Зміни щодо складання податкових накладних, запроваджені Законом № 1797 в частині зазначення в податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються до податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року.
До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної.
Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції
та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.
Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.
Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).
Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.
В той же час у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та/або статті 199 Кодексу (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, не зазначаються.

Лист ДФС України від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17


Порядок припинення діяльності фізособи-підприємця
Якщо підприємець вирішив припинити свою діяльність, йому необхідно пройти кілька процедур. Наведена інформація допоможе зорієнтуватися у порядку закриття власної справи.
1. Подання заяви держреєстратору.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фізичної особи-підприємця реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Форма картки затверджена наказом Мінюсту від 18.11.2016 №3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
2. Держреєстратор того ж дня інформує фіскальну службу.
Орган державної реєстрації у день державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця передає фіскальному органу відповідне повідомлення, де зазначається номер та дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. На цій підставі фіскальні органи здійснюють зняття з обліку фізичних осіб-підприємців.
Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. При цьому підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Адже у статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Отже, підприємці можуть бути зняті з обліку у фіскальному органі у разі відсутності податкової заборгованості перед бюджетом.
Крім цього, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України, тобто 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Це регламентовано статтею 78 ПКУ.
3. Звіт з єдиного соціального внеску.
Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Це визначено у пункті 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435.
При цьому до дати подання Звіту необхідно сплатити ЄСВ "за себе".
Далі до реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником фіскального органу та закриття карток особових рахунків.
4. Якщо у підприємця залишилися відкритими банківські рахунки, фіскальна служба повідомить банку про те, що дану фізособу знято з обліку.
Фіскальний орган надасть дані про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі.
5. Внесення даних до Єдиного держреєстру про зняття з обліку.
Дані про зняття з обліку фізичної особи-підприємця передаються фіскальним органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначені у декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня
У податковій декларації про  майновий стан і доходи громадяни відображають  суму  отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом   року податку, та визначають  податкове  зобов'язання з податку на доходи та військового збору.
Військовий збір  розраховується фізичними особами  самостійно  за ставкою  1,5 відсотки об’єкта оподаткування.
Сума податку на доходи та військового збору,  зазначена  у   податковій декларації за минулий 2016 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня наступного  року.
В такий же термін сплачують податок на доходи та військовий збір  приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі та інші  особи,  які здійснюють незалежну  професійну діяльність.

З 01.01.2017 року неоподатковувана сума добових для відряджень по Україні складає 320 грн., а для відряджень за кордон -  80 євро за кожен календарний день відрядження
    До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові):
    - у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження,
    - для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
    Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року  становить 3200 гривень.
Отже з 01.01.2017 року неоподатковувана сума добових для відряджень по Україні складає 320 грн., а для відряджень за кордон -  80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
    Зазначена норма передбачена  п.п. 170.9.1  ст. 170 Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

З 01.01.2017 року податок на доходи фізичних осіб з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою сплачується протягом трьох банківських днів з дня виплати такого доходу
    З 01.01.2017 року якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
    Отже з 01.01.2017 р. податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою з каси податкового агента необхідно сплачувати протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
До 01.01.2017 року в зазначеному випадку податок сплачувався до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
    Зазначена норма передбачена п.п 168.1.4 ст. 168 Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

На період до 31 грудня 2021 року для платників податку на прибуток, за певних умов, встановлена ставка  нуль відсотків
    На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких:
     - річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень;
    - розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом;
    - та які відповідають одному із таких критеріїв:
    а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
    б) діючі, у яких протягом 3-х послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше 3-х років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х млн. грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
    в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в період до 01.01.2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн. грн.. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
    У разі нарахування та виплати платником податку на прибуток, який застосовує ставку нуль відсотків, дивідендів своїм акціонерам (власникам) необхідно сплатити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток в
порядку, визначеному ст. 57 Податкового кодексу, а також сплатити податок на прибуток за ставкою 18%, за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.
    Якщо у будь-якому звітному періоді досягнуті показники щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такі підприємства зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.
    Ставка податку на прибуток нуль відсотків не поширюється на суб'єктів господарювання які:
    - утворені після 01.01.2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
     - здійснюють види діяльності, визначені Податковим кодексом, зокрема, діяльність у сфері розваг; - виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів; - виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів; - діяльність з обміну валют; - операції з нерухомим майном; - охоронну діяльність; - зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації); - діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку.
    Зазначена норма передбачена п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».


Платники запитували

Яким чином контролюючий орган виключає СГ з Реєстру великих платників податків та про це його повідомляє?
 Розділом І Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 (далі - Порядок), визначено, що Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України) формує та затверджує Реєстр великих платників податків щороку, в який включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
     ДФС України надсилає (поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) кожному платнику податків, якого включено до Реєстру ВПП, повідомлення про включення такого платника податків до Реєстру ВГІП на відповідний рік за формою № 1-ВПП, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
     Накази про затвердження Реєстру великих платників податків (далі - Реєстр ВПП) оприлюднюються на офіційному веб-поргалі Державної фіскальної служби України (Головна > Діяльність > Законодавство про діяльність > Накази про діяльність).
     Внесення змін до Реєстру великих платників податків здійснюється відповідно до розділу IV Порядку.
     Так, виключення підприємств з Реєстру ВПП на поточний рік відбувається у разі припинення юридичної особи, оформлюється наказом ДФС України, який оприлюднюються на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Якою датою здійснюється нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань за податками, зборами в інтегрованій картці платника податків у разі подання ним уточнюючої або ліквідаційної звітності?
Дані звітних документів, поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими звітними документами, відображаються в інтегрованій картці платника датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими звітними документами.
     Дані звітних документів, поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих звітних документів та дані звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в інтегрованій картці платника датою подання таких звітних документів до органу Державної фіскальної служби України. При цьому за уточнюючими Звітними документами в інтегрованій картці платника відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою звітного документа.

Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені, крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
 Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
     У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
     Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
     Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Чи необхідно нараховувати штраф та пеню у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов’язання платником податків та доплати митних платежів?
У разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.
     Таким чином, у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний:
     здійснити доплату митних платежів, штрафу у розмірі трьох відсотків від суми податкового зобов’язання та пені (у випадках, визначених законодавством);
     подати органу доходів і зборів, що здійснював випуск товарів у вільний обіг на митну територію України, уточнюючий розрахунок та заяву щодо складання посадовою особою такого органу аркуша коригування.

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
 Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
     10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
     20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
     30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
     40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
     У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.
     Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
     У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
     Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Які ставки податку на прибуток встановлені з 01.01.2017?
Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
     Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
     3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
     0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
     Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
     Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
     10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;
     18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
     Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
     Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
     Пунктом 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить:
     з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно - 18 відсотків;
     з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно - 24 відсотки;
     з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно - 26 відсотків;
     з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно - 28 відсотків;
     з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ст. 136 ПКУ.

Чи зменшується податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за підсумками 2016 року?
 Відповідно до п. 45 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) норми п. 137.6 ст. 137 ПКУ в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, застосовуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.
     Згідно з п 137.6 ст. 137 ПКУ в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
     Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Як заповнюється податкова декларація платника ЄП – ФОП у разі зміни групи протягом року?
 Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності):     для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник – показники за минулий період;
     для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник – показники за податковий (звітний) період.


Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі підприємства розрахувались із податковими боргами майже на 400 мільйонів
За рахунок погашення податкового боргу за минулий рік до бюджетів усіх рівнів надійшло 397,2 мільйона гривень. Зокрема, до державного бюджету сплачено майже 155 мільйонів, до місцевого – понад 242 мільйони.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, 60 відсотків із загальної суми суб'єкти господарювання погасили завдяки розстроченню податкового боргу. Застосовуючи відповідну процедуру, платники спрямували до бюджетів близько 239 мільйонів.
Крім того, у розрізі основних заходів, які застосовує фіскальна служба, до бюджету залучено майже 14 мільйонів у вигляді стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучення готівкових коштів. За рахунок звернення до суду погашено 3 мільйони, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 8 мільйонів, від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, скарбниці поповнились на 1,7 мільйона.
Лише за останній місяць платники, які мали податковий борг, повернули державі 51 мільйон, більшу частину з якого сплачено до місцевого бюджету – 35,6 мільйона.
Нагадаємо, погашення податкового боргу платників податків регулює глава 9 Податкового кодексу України, зокрема, умови і підстави розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкової заборгованості – стаття 100 ПКУ.

За вирішеними на користь органів ДФС судовими спорами до бюджету залучено майже 665 мільйонів
Упродовж 2016 року на розгляді в судах всіх інстанцій знаходилося понад 4 тисяч справ, де стороною виступали органи ДФС Запорізької області. Із розглянутих понад однієї тисячі справ на користь органів ДФС вирішено 889 на суму 664,6 мільйона гривень, що складає майже 74% від загальної кількості та 77% – від суми. 317 справ на суму 192 мільйони виграли платники.
Як свідчить статистика, юристи ДФС відстояли у судах на користь держави третину судових справ. Водночас для вирішення спорів найбільше до суду звертались суб'єкти господарювання – минулого року було направлено майже 2100 позовів. Переважна частина з них стосувалася визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду на користь платників вирішено 262 справи на суму 184 мільйони.
За позовами фіскальної служби до платників податків у судових органах знаходилася 1971 справа. За минулий рік на користь органів ДФС винесено 655 судових рішень на суму майже 461 мільйон, платники виграли 12 справ на суму понад один мільйон.
Крім того, процедурою досудового врегулювання спорів скористалися 557 суб'єктів господарювання, які оскаржували 756 податкових повідомлень-рішень, а також вимог про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по ЄСВ.
За підсумками розгляду скарг на первинному рівні повністю або частково скасовано 127 податкових повідомлень-рішень або 16 відсотків від кількості розглянутих на суму близько 37 мільйонів. На рівні ДФС України скасовано 20 рішень та вимог на суму 15,6 мільйона.

За результатами роботи слідчих ДФС бюджету повернено майже 12 мільйонів гривень
Співробітники слідчих підрозділів фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області у 2016 році розслідували понад 260 кримінальних проваджень, 200 з яких було розпочато упродовж минулого року.
Більшість матеріалів справ стосуються тяжких злочинів у сфері економіки – 148, зокрема, 103 провадження – за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).
У ході розслідування до суду направлено 28 кримінальних проваджень з обвинувальним актом та 9 – для звільнення осіб від кримінальної відповідальності, у тому числі 6 – через те, що порушники повністю відшкодували завдані державі збитки.
За закінченими кримінальними провадженнями до бюджетів усіх рівнів відшкодовано 11,8 мільйона гривень, що на 3,5 мільйона більше, ніж за 2015 рік.
Зазначимо, що Кримінальним кодексом України передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, якщо особа, яка вчинила правопорушення, до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеню). Ця норма регулюється частиною 4 статті 212 КК України.

« Бердянська ОДПІ повідомляє   Бердянськ – курортна столиця Приазов’я »

Компания дня
Лучшие комбикорма, БМВД, концентраты и кормовые добавки для с/х животных и птицы.
       ТМ "BEST MIX"


  Подробнее...



Курс валют:
Курсы наличного обмена на сегодня



Яндекс.Погода



Ваше мнение

Предложить тему опроса

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 



Популярные фирмы

"ВИДИБОР" - новый комплекс гостиничного типа на дальней бердянской косе. Номера ЛЮКС! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Любители комфортного летнего отдыха на Азовском море, получат все то, о чем мечтали в ожидании до

69227 Просмотров с 04-07-2010
Коттедж "VERA" - люкс" - 2011г. Элитный отдых на Азовском море. - Украина, Запорожская, Бердянск.

 

Уровень VIP отдыха - расположен на берегу открытого Азовского моря в рекреационной

57430 Просмотров с 20-05-2010
База отдыха "ПОСЕЙДОН" - выбирайте лучший отдых на Бердянской Косе! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Город-курорт Бердянск не даром завоевал признание у туристов как один из лучших курортов для морс

54223 Просмотров с 20-06-2009
Частный пансионат "ЕЛЕНА" - лучший отдых в Бердянске по доступной цене! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Выберите для себя отдых на Азовском море и желая сделать его лучшим, незабываемым и эффективным п

53483 Просмотров с 13-05-2009
«Aleks Club» - элитный оздоровительно-развлекательный комплекс в Бердянске. - Украина, Запорожская, Бердянск.

В структуру комплекса «Aleks Club» входят: бар-ресторан «

49332 Просмотров с 24-09-2009




Яндекс.Метрика






RSS-лента новостей
Галерея




Новости Товары и услуги Бердянска
Отдых в Бердянске Частные объявления
Работа Сервисы
Форум Фотогалерея
«БИМП» 2009 © Все права защищены.
При использовании материалов веб-сайта,
ссылка на bimp.com.ua обязательна!
Адрес:
71116, Украина,
Запорожская область, Бердянск