воскресенье, 24 сентября
Расширенный поиск
Вход для клиентов
Регистрация клиента

Авторизация

 

Предложить акцию

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 
Акции!


Збільшили сплату ЄСВ на 15,7 мільйони гривень | печать |
09.03.2017 г. 09:40
За січень-лютий 2017 року у Бердянську та районах сплачено   майже 55,4 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.
Вона відзначила, що рівень надходжень минулого року перевищено на 15,7 мільйона гривень, а індикатив на поточний рік понад 16 мільйонів.
Очікувані надходження з початку року зросли на 40,8 відсотків. Лише у лютому роботодавці нашого міста, Бердянського та Приморського районів перерахували майже 31 мільйон, що на 8,8 мільйонів більше від запланованого та на 11,9 мільйонів – до рівня минулого року.
Місцеві бюджети Бердянська та районів отримали  понад 83  мільйони гривень
За січень-лютий 2017 року  бердянські платники спрямували до місцевого бюджету  понад  83 мільйонів гривень.
Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, надходження до місцевих бюджетів порівняно з минулорічними зросли  майже на 27 мільйони, а індикативні показники з початку року перевищені майже на 19,4  мільйона. Лише за два місяці цей ресурс збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2016 року  на 48,1 відсотків. При цьому позитивна динаміка спостерігається по всіх територіях, - відзначила Оксана Федорова.
Найбільші суми отримали м. Бердянськ – 60,7 мільйонів гривень (+19,4 мільйона гривень до рівня січня-лютого 2016 року), Бердянський район – 11,4 мільйонів (+4,0 мільйона)  та Приморський  – понад 10,9 мільйонів (+3,5 мільйона).

Робота Бердянської ОДПІ із зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію
З початку січня-лютого 2017 року до Бердянської ОДПІ надійшло 9 письмових звернень громадян. За змістом основних питань, які порушено громадянами у отриманих Бердянською ОДПІ зверненнях, це звернення з питань загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного соціального внеску, інформування про ухилення від сплати податків.
Протягом січня-лютого 2017 посадовими особами Бердянської ОДПІ був здійснений 1 особистий прийом.
У Приморському відділенні Бердянської ОДПІ за цей період було здійснено 4 особистих прийоми.
Крім того, станом на 01.03.2017 до Бердянської ОДПІ  надійшов 1 запит на публічну інформацію, який був надісланий електронною поштою, як розпоряднику інформації, від інших органів виконавчої влади.
Запитувач звертався з проханням надати інформацію щодо кількості працівників фіскальної служби, які проходили перевірку згідно закону «Про очищення влади».
На даний запит Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була надана відповідь згідно чинного законодавства.


Новини законодавства

Реалізація яких складних побутових товарів вимагає РРО: проект Кабміну
Платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, в цьому році зобов'язані застосовувати РРО.
Відповідне нововведення передбачає Закон від 20.12.2016 р № 1 791-VIII, і Кабмін зобов'язує до 31 березня затвердити відповідний Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни.
Саме на виконання норм чинного законодавства Мінекономрозвитку оприлюднив проект постанови Кабміну «Про затвердження Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та внесення змін до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів ».
Перелік містить наступні групи товарів відповідно до УКТ ЗЕД:
• Група 73 «Вироби з чорних металів».
• Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини ».
• Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису та відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя ».
• Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання».
• Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя ».
• Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини».
• Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя ».
• Група 93 «Зброя і боєприпаси; їх частини та приладдя ».
• Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя ».
Нагадаємо, що до затвердження зазначеного Переліку штрафи, передбачені п. 296.10 ПКУ та п. 6 ст. 9 Закону № 265, до ФОП - платників єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, не застосовуються.

Підприємці пенсіонери за віком або інваліди з 01.01.2017 року звільняються від сплати єдиного внеску за себе
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначене звільнення не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Зазначена норма передбачена частиною 4 ст. 4  Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємці на загальній системі оподаткування з 2017 року можуть включати до складу витрат суми нарахованої амортизації основних засобів
Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування  є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.
З 01.01.2017 року підприємці отримали право за власним бажанням включати до складу витрат, амортизаційні відрахування за витратами на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витратами на самостійне виготовлення основних засобів.
Розрахунок амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.
Разом з тим, не підлягають амортизації об'єкти житлової нерухомості та легкові і вантажні автомобілі.
Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення основних засобів, а також ліквідація основних засобів (у частині залишкової вартості) не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу витрат звітного періоду.
Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового  кодексу України.

Електронні сервіси ДФС

Довідку про отримані доходи фізичні особи можуть отримати не відвідуючи податкову
В рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців громадяни можуть скористатися сервісом «Електронний кабінет платника» та отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відомості про доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД).
Ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи (про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків) засобами «Електронного кабінету платника» можна на офіційному веб-порталі ДФС.
Крім того, для зручності користувачів даного сервісу Головне управління ДФС у Запорізькій області підготовило роз’яснювально-презентаційний матеріал "Як фізична особа може отримати довідку про доходи в Електронному кабінеті платника", а також алгоритм отримання електронного цифрового підпису в Акредитованих центрах сертифікації ключів.
Презентаційний матеріал розміщено на сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області у розділі "Анонси" (http://zp.sfs.gov.ua/anonsi-ark/), а також на сторінці ГУ ДФС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/sfs.zp/).


Декларування доходів громадян -2016

Для податкової знижки щодо суми коштів сплачених за навчання, подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи
До перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Оригінали зазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності.
Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу фіскального органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.
Для прискорення проведення фіскальним органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до фіскального органу копії зазначених документів.
Зазначена норма передбачена п.п. 166.1.2, п.п. 166.2.1, п. 166.3 ст. 166; п. 176.1 «в» ст. 176 Податкового кодексу України.

При отримані протягом 2016 року у спадщину (дарунок) коштів, майна, майнових чи немайнових прав необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи
Фізичні особи, які у 2016 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, повинні подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Форма декларації затверджена наказом МФУ від 15.09.2016 №821.
При оподаткуванні доходів у вигляді спадщини чи дарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб : 0%, 5%, 18%.
За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності успадкованої (отриманої у дарунок) від члена сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Ставка 5% застосовується для будь-якого майна, що успадковується (приймається у дарунок) від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.
За ставкою 18% оподатковується будь-який об’єкт спадщини, що успадковується  спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем –нерезидентом від спадкоємця-резидента.
Останній день подання Декларації за 2016 рік для фізичних осіб, які зобов’язані подати Декларації - 3 травня 2017 року.
Разом з тим, обов’язок щодо подання річної податкової декларації відсутній для:
- спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини,
-  спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,
 - інших спадкоємців - резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Порядок оподаткування доходу, отриманого у спадщину (дарунок) визначений ст. 174 Податкового кодексу України.


Роз’яснення законодавства

Розстрочення платежів не звільняє платника від обов'язку сплати податків
Процедура розстрочення сплати податків платниками - не новизна у податковому законодавстві України та має більш ніж двадцятирічну практику застосування.
Для прикладу, лише протягом 2014-2016 років майже 21 тис. платників скористались розстроченням. При цьому, найбільш активно ця процедура використовувалась підприємствами паливно-енергетичної галузі із значною часткою державного капіталу у статутних фондах.  
Тобто, прийняття рішень про розстрочення є одним із повсякденних напрямів роботи органів ДФС всіх рівнів.
На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків чітко визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу України.
Крім того, механізм оформлення розстрочень додаткового регламентується  низкою законодавчих актів та нормативних документів.
Так, процедура є доволі простою та прозорою у застосуванні. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є:  
- заява з сумою розстрочення та термінами її дії;
- аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності;
- висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів.
При цьому, слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє платника від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній  під відсотки, встановлені законодавством. 
За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, - отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням.
Наприклад, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36 процентів річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд. гривень.
Переважна більшість наданих розстрочень сплачується своєчасно та в повному обсязі. У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум - виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом України.

На сайті ДФС України розміщено проект наказу МФУ «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації»
На веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» розміщено проект наказу МФУ «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації»
Проектом пропонується затвердити такі форми документів:
форму заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (ф. № 1-РОБД);
форму заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (ф. № 2-РОБД).
Заяви за ф. № 1-РОБД, ф. № 2-РОБД заповнюються та подаються в електронному вигляді або безпосередньо до контролюючого органу керівником або представником с/г товаровиробника.
У заяві за ф. № 1-РОБД зазначаються підстави для внесення с/г товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а саме:
перелік видів діяльності відповідно до пункту 161.3 статті 161 розділу V1 Закону з посиланням на підпункт зазначеного пункту і КВЕД, а також визначенням основного виду діяльності с/г товаровиробника;
суми вартості реалізованої с/г товаровиробником сільськогосподарської продукції та її питома вага у сукупній вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).
З метою мінімізації кількості запитань з боку с/г товаровиробників під час заповнення заяви за ф. № 1-РОБД на її другій сторінці викладені відповідні пояснення.



Податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 Податкового кодексу України.

Податкова соціальна пільга, якщо платник податку  утримує двох і більше дітей до 18 років
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину.
 У 2017 році така податкова соціальна пільга складає 800 грн у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2017 році 2240 грн. х кількість дітей до 18 років).
Заначена норма визначена п.п. 169.1.2; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Розмір податкової соціальної пільги, яка передбачена в 2017 році для одинокої матері
Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу  (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтверджуючі документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ від 29.12.10 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2017 році 2240 грн. х кількість дітей до 18 років).
Отже, у 2017 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1200,0 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу та наданням відповідних підтверджуючих документів.
Зазначена норма визначена п.п. 169.1.3; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

У разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з ДКПП,  не зазначається
З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (для підакцизних та імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків), а для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
При цьому код зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).
Водночас, у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 та/або ст. 199 Податкового кодексу (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), не зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з ДКПП.
Зазначена норма передбачена п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 20.01.2017 №1312/7/99-99-15-03-02-17.

Платники запитували

Чи має право платник податку скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, що була складена з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 та 199.1 Податкового кодексу України?
Платник податку у разі складання зведених податкових накладних відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) має право скласти розрахунки коригування до таких зведених податкових накладних.
     У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, до якої складається такий розрахунок коригування.
     Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

Яким чином відкоригувати податкові зобов’язання, які мають бути нараховані відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо до дати складання зведеної податкової накладної змінюється компенсація вартості придбаних товарів/послуг або така зміна компенсації відбувається протягом будь – якого наступного звітного періоду?
 У разі якщо до дати складання зведеної податкової накладної, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відбувається зміна суми компенсації вартості придбаних товарів/послуг, то розрахунок коригування до податкової накладної, відповідно до якої суми ПДВ було включено до податкового кредиту, враховується в додатку 1 (розрахунок коригування сум ПДВ) до податкової декларації з ПДВ та відповідно враховується при формуванні податкових зобов’язань, а зведена податкова накладна складається з урахуванням такого розрахунку коригування.
     Якщо зміна суми компенсації відбувається протягом будь-якого наступного звітного періоду, то розрахунок коригування до податкової накладної, відповідно до якої суми ПДВ було включено до податкового кредиту, враховується в додатку 1 (розрахунок коригування сум ПДВ) до податкової декларації з ПДВ, а з метою коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, платник ПДВ має скласти й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до відповідної зведеної податкової накладної.

Чи має право платник ПДВ подати уточнюючий розрахунок та включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у митній декларації та сплачену при імпорті товарів, необоротних активів, у разі якщо така сума ПДВ не була включена до складу податкового кредиту?
 У разі якщо платником податку при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування ФОП, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською, нотаріальною діяльністю?
 Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено що, адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
     Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
     До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 5076).
     Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
     Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець.
     Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
     При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
     Відповідно до ст. 3 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами і доповненнями нотаріус не може займатись підприємницькою, адвокатською діяльністю.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО для проведення звірки даних по транспортному податку?
  Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
     а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
     б) розміру ставки податку;
     в) нарахованої суми податку.
     У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
     Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Чи обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків ФО  (в т.ч. неповнолітній), яка не отримує доходів та не має обов’язку щодо сплати податків?
 Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та п. 2 розд. IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
     До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
     громадянами України;
     іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
     іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
     Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
     Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
     Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 1 розд. IV Положення).
     Отже, якщо фізична особа не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

Чи можуть бути повернені надміру сплачені кошти платнику податків, якого ліквідовано та знято з обліку в контролюючому органі?
Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
     Органи Державної фіскальної служби (далі – ДФС) при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань (далі – переплати) керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі – Порядок № 1146).
      Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку № 1146).
     Відповідно до абзацу першого п.п. 1 п. 11.21 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
     Абзацом восьмим п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС інтегровані картки платника закриваються із встановленням дати закриття за умов
     погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
     повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;
     повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;
     відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.
     При цьому згідно абзацу третього п. 4 глави 1 розд. ІІ Порядку, після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.
     Отже, повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.



Чи передбачено у 2017 році обмеження (мораторій) на проведення перевірок СГ?
Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.
     Разом з тим, Законом України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.
     Заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
     При цьому згідно з підпунктом 38.11 пункту 38 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
     Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»

Якими контролюючими органами та у якому порядку проводяться документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності ФОП?
 Документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи – підприємця, а також за заявою фізичної особи про зняття з обліку платника податків здійснюються контролюючими органами, до компетенції яких належить питання проведення перевірок.
 Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та оформлюється наказом.
     Тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва та 10 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків і фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2. ст. 82 Кодексу.
Для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, не повинна перевищувати 3 робочі дні, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
     платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
     платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
     в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
     використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
     відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
     Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 2 робочих дні для суб’єктів малого підприємництва та 5 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків.
     Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
     Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексу (з урахуванням його продовження).

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
  Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
     Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
     іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
     Об’єктом оподаткування нерезидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Хто відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.


Головне управління ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "Надходження до державного бюджету зросли майже вдвічі"
За два місяці поточного року запорізькі платники спрямували до державної казни понад 849 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це майже на 377 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Перевиконання індикативних показників на січень-лютий 2017 року склало 8,7 відсотка – додатково надійшло близько 68 мільйонів. Лише у лютому забезпечено збір 439 мільйонів, що на 172 мільйони перевищує минулорічний рівень та на 12,5 мільйона – очікувану суму.
– Дохідну частину держбюджету формують три податки, питома вага яких дорівнює 80 відсоткам – податок на доходи фізичних осіб, на додану вартість та на прибуток підприємств. Під час адміністрування цих податків зусилля фахівців служби спрямовуються на протидію незаконним оборудкам та викриття схем. Ми маємо попередити втрати бюджету та сподіваємось на підтримку сумлінного бізнесу, – наголосила Юліана Козаченко.
Найбільше з початку року надійшло податку на додану вартість – 387 мільйонів або 45,6 відсотка від загальної суми, що на 189,6 мільйона або вдвічі більше, ніж торік.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено 185 мільйонів або майже 22 відсотки. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 62 мільйони.
Податку на прибуток запорізькі підприємства забезпечили 109 мільйонів (майже 13 відсотків від загальних надходжень), що на 84 мільйони більше показників січня-лютого 2016 року.

Завдяки децентралізації місцеві бюджети отримали на третину мільярда гривень більше
За січень-лютий 2017 року надходження до місцевих бюджетів Запорізької області склали 1 мільярд 85 мільйонів гривень (без показників Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС). Порівняно з минулорічною сплатою доходи бюджетів зросли на 356 мільйонів, а індикативні показники з початку року перевищені майже на 226 мільйонів.
Коментуючи стан наповнення скарбниць, в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко відзначила, що бюджетна децентралізація та заходи з детінізації економіки дозволили залучити до місцевих громад додаткові кошти. Лише за два місяці цей ресурс збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2016 року майже на 49 відсотків.
Зростання доходів зафіксовано в усіх територіях м. Запоріжжя та області. При цьому найбільші суми отримали м. Запоріжжя – 491 мільйон гривень (+158 мільйонів гривень до рівня січня-лютого 2016 року), м. Енергодар – 136 мільйонів (+57 мільйонів), м. Мелітополь та район – 95,5 мільйона (+24,4 мільйона), Бердянський район – 72,5 мільйона (+23,6 мільйона), а також Василівський – 52 мільйони (+11 мільйонів) та Пологівський райони – майже 31 мільйон (+11 мільйонів).
Більшу половину загальних надходжень займає податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року сплачено 554 мільйони гривень, що на 187 мільйонів більше, ніж торік. Від плати за землю бюджети поповнились більш ніж на 150 мільйонів, це на 31,5 мільйона перевищує рівень минулого року. Єдиного податку суб'єкти малого та середнього підприємництва перерахували 186,5 мільйона, тим самим забезпечивши зростання до показників 2016 року на 66 мільйонів.

Запорізькі роботодавці збільшити сплату ЄСВ на 172 мільйони гривень
За січень-лютий 2017 року у Запорізькому регіоні сплачено 751,6 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без урахування даних Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС.
Про це повідомила під час наради в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Вона відзначила, що рівень надходжень минулого року перевищено на 172,5 мільйона гривень, а індикатив на поточний рік – майже на 176 мільйонів.
– Зростання сум ЄСВ, передусім, пов'язано зі зростанням мінімальних заробітних плат. Відтак очікувані надходження з початку року зросли більш ніж на 30 відсотків. Завдяки позитивній динаміці будуть профінансовані соціальні видатки – пенсії, соцвиплати тощо, отримувачами яких є найбільш уразливі верстви населення. Адже кошти єдиного внеску спрямовуються до пенсійного та соціальних фондів, – підкреслила Юліана Козаченко.
Лишу у лютому роботодавці Запорізької області перерахували понад 401 мільйон, що на 100 мільйонів більше від запланованого та на 126 мільйонів – до рівня минулого року.
Крім того, керівник фіскальної служби області підкреслила, що в цьому році будуть продовжені активні заходи з детінізації зайнятості населення. Органи ДФС проводять роботу за кількома напрямами, серед яких боротьба із зарплатами у "конвертах", контроль за різними сферами економіки та за галузевим принципом, а також здійснення перевірок роботодавців з питань дотримання податкового і трудового законодавства під час виплати доходів громадянам. У результаті цей резерв буде використаний для додаткових надходжень як до державного і місцевих бюджетів, так й до соціальних фондів.

« День українського добровольця   Бердянська ОДПІ повідомляє »

Компания дня
Лучшие комбикорма, БМВД, концентраты и кормовые добавки для с/х животных и птицы.
       ТМ "BEST MIX"


  Подробнее...



Курс валют:
Курсы наличного обмена на сегодня



Яндекс.Погода



Ваше мнение

Предложить тему опроса

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 



Популярные фирмы

"ВИДИБОР" - новый комплекс гостиничного типа на дальней бердянской косе. Номера ЛЮКС! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Любители комфортного летнего отдыха на Азовском море, получат все то, о чем мечтали в ожидании до

68503 Просмотров с 04-07-2010
Коттедж "VERA" - люкс" - 2011г. Элитный отдых на Азовском море. - Украина, Запорожская, Бердянск.

 

Уровень VIP отдыха - расположен на берегу открытого Азовского моря в рекреационной

57133 Просмотров с 20-05-2010
База отдыха "ПОСЕЙДОН" - выбирайте лучший отдых на Бердянской Косе! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Город-курорт Бердянск не даром завоевал признание у туристов как один из лучших курортов для морс

53922 Просмотров с 20-06-2009
Частный пансионат "ЕЛЕНА" - лучший отдых в Бердянске по доступной цене! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Выберите для себя отдых на Азовском море и желая сделать его лучшим, незабываемым и эффективным п

52897 Просмотров с 13-05-2009
«Aleks Club» - элитный оздоровительно-развлекательный комплекс в Бердянске. - Украина, Запорожская, Бердянск.

В структуру комплекса «Aleks Club» входят: бар-ресторан «

48888 Просмотров с 24-09-2009




Яндекс.Метрика






RSS-лента новостей
Галерея




Новости Товары и услуги Бердянска
Отдых в Бердянске Частные объявления
Работа Сервисы
Форум Фотогалерея
«БИМП» 2009 © Все права защищены.
При использовании материалов веб-сайта,
ссылка на bimp.com.ua обязательна!
Адрес:
71116, Украина,
Запорожская область, Бердянск