вторник, 20 февраля
Расширенный поиск
Вход для клиентов
Регистрация клиента

Авторизация

 

Предложить акцию

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 
Акции!


В Бердянській податковій інспекції щедрували від душі! | печать |
18.01.2018 г. 09:32
Старий Новий рік завершує низку новорічних свят. У наш час це свято так само люблять, як і Новий рік. Характерною прикметою цього новорічного свята в Україні є щедрування — давній народний звичай обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї й розквіту господарства.
Бердянські податківці завжди гостинно приймають щедрівників у своїх стінах.           І цього року напередодні Старого Нового року колектив інспекції на чолі з керівниками Бердянського управління Оксаною Федоровою та  Бердянської ОДПІ Анастасією Сергієнко також зустрічали гостей біля новорічної ялинки.
Розпочалися привітання з самих маленьких друзів податківців - вихованців ДНЗ №37 «Пізнайко». Кожного року «пізнайчата» готують маленьку виставу, співають та танцюють. На цих маленьких артистів не можна дивитись без щирої посмішки.
Прийшли пощедрувати «На щастя! На здоров’я! На новий рік!» до податкової інспекції і вихованці Бердянської школи-інтернат. Виступи цих дітей залишають багато вражень та проникають до серця кожного дорослого.  Дорослі не скупилися на подарунки, діти отримали багато фруктів, солодощів та подарунків.
    Оксана Федорова, начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області, привітала присутніх із Святом Різдва Христового: «Ми вдячні вам, що у ці святкові дні ви завітали до нас і подарували нам радість, посмішки та відчуття справжнього Свята! Бажаю усім присутнім щастя, здоров’я, миру та любові!»


На потреби Збройних сил України платники Бердянщини
спрямували понад 34 мільйона гривень
За словами виконуючої обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасії Сергієнко, протягом 2017 року платники Бердянщини спрямували на потреби збройних сил України 34,4 мільйона гривень військового збору. Це майже на 9,3 мільйона гривень  більше, ніж за 2016 рік. Зокрема, тільки у грудні 2017 року платниками сплачено 3,6 мільйона гривень військового збору.
Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, а також податкові агенти. Ставка збору дорівнює 1,5 % від об’єкта оподаткування.

На Бердянщині надходження податку на доходи фізичних осіб
перевищили 455 мільйонів гривень
Бердянська ОДПІ повідомляє, що за 2017 рік до зведеного бюджету надійшло 455,88 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 135,6 мільйонів гривень більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко.
Керівник зауважила, що податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів, його питома вага в загальних надходженнях становить 62,1%. Так, за 12 місяців минулого року місцеві бюджети отримали 341,9 мільйонів гривень цього податку, що на 101,7 мільйонів гривень перевищує надходження 2016 року. До державного бюджету надходження ПДФО склали 113,9  мільйонів гривень, що на 33,9 мільйонів гривень більше, ніж за відповідний період минулого року.



До уваги платників єдиного податку IV групи - сільськогосподарських товаровиробників!

З 22 січня 2018 року змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень за кодом  платежу 18050500 «Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків»

№ рахунку
ККДБ
Назва УК
31417664700011
18050500
Бердянське УК/Бердянськ/18050500
31416664700012
18050500
Бердянське УК/Нововасилiвська/18050500
31418664700032
18050500
Бердянське УК/Андрiївка/18050500
31417664700033
18050500
Бердянське УК/Андрiвська/18050500
31415664700035
18050500
Бердянське УК/Дмитрiвська/18050500
31414664700036
18050500
Бердянське УК/Долинська/18050500
31412664700038
18050500
Бердянське УК/Азовська/18050500
31410664700041
18050500
Бердянське УК/Новотроїцька/18050500
31413664700361
18050500
Бердян.УК/отг с.Берестове/18050500
31410664700375
18050500
Бердянське УК/отг с.Осипенко/18050500

    З інформацією про нові рахунки також можна ознайомитися на сайті Бердянської  районної державної адміністрації - www.berda.gov.ua  /Бердянська ОДПІ інформує
та на стендах Бердянської ОДПІ в Центрі обслуговування платників податків на першому поверсі.

Підприємці, не забудьте сплатити єдиний соціальний внесок за 2017 рік!
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що з 01.01.2017 року у разі якщо фізичними особами – підприємцями не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок в 2017 році – 704,00 грн. за місяць.
Загальна сума ЄСВ за весь 2017 рік – 8448,00 грн.
Термін сплати – 9 лютого 2018 року.
Термін надання звіту (форма №Д5) – 9 лютого 2018 року.

Бердянська ОДПІ  про зарплату «в конверті»
Конституція України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Проте деякі роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, видають працівникам зарплату «у конвертах». Основна причина виникнення цієї проблеми - не вміння громадян користуватися правами, закріпленими у Конституції України, недостатній рівень правової освіти, відсутність правосвідомості та поваги до Закону, як у найманих працівників, так і у роботодавців. Від неналежного оформлення трудових відносин, перш за все, страждає особа, яка погоджується на таку працю. Більшість найманих працівників не розуміють, що відсутність правового регулювання трудових відносин робить громадянина незалежної держави рабом.
Використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення працівника:
- гарантованого розміру заробітної плати;
- права на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати;
- права на оплату лікарняного;
- права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці;
- права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці;
- права на допомогу по безробіттю;
- права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- права на зарахування виробничого стажу, тощо.
Укладення трудового договору дає можливість найманому працівнику бути захищеним чинним трудовим законодавством у разі порушення його прав, а саме:
- в разі затримки в розрахунку по заробітній платі;
- відмові оплати праці за виконану роботу;
- недодержання зобов’язань роботодавця, тощо.
Нагадуємо, відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпПУ, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Новини законодавства

Прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата у 2018 році
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року  № 2246 -VІІІ, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні:
- з 1 січня 2018 року - 1762 гривні,
- з 1 липня - 1841 гривня,
- з 1 грудня - 1921 гривня.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року  № 2246 –VІІІ,  у 2018 році мінімальна заробітна плата встановлена:
у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні;
у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.
Закон України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року  № 2246 -VІІІ опублікований в газеті «Голос України» 30.12.2017 №246-247.


Нарахування амортизації приватним підприємцем на загальній системі оподаткування
З 1 січня 2017 року, підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Основні засоби - це матеріальні активи, що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 тис. грн.. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Амортизація нараховується на об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом.
Амортизація нараховується на об’єкти основних фондів та нематеріальних активів, які безпосередньо використовуються платником в господарській діяльності з метою отримання доходу.
Не підлягають амортизації земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання:
- група 1 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом - 15 років;
- група 2 - будівлі, споруди, передавальні пристрої - 10 років;
група 3 - машини, обладнання, тварини, багаторічні - 5 років;
- група 4 - нематеріальні активи - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.
Отже, підприємець на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017  має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, щомісячні амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів.
Зазначена норма передбачена пп. 14.1.138 ст. 14, пп. 177.4.6 - 177.4.9 ст. 177 Податкового кодексу України.

Трансфертне ціноутворення: податкові зміни 2018
Бердянська ОДПІ інформує, що 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині трансфертного ціноутворення, а саме:
доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими:
-     господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
доповнено критерії для визнання операцій контрольованими:
-      господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено;
уточнено строки сплати суми податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»;
уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер.

Затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 статті 39 Податкового кодексу України
Бердянська ОДПІ повідомляє, що 01.01.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів від 27.12.2017 №1045 (далі – Постанова №1045).
Постановою №1045 відповідно до п.п.«в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ):
► затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;
► визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України».
Нагадуємо, що відповідно до п.п.«в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1, або які є резидентами цих держав.
При цьому п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ встановлено, що під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» п.п.39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
- держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
- держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;
- держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.
Постанову №1045 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 29.12.2017 №246.

Члени фермерського господарства виключені із переліку платників ЄСВ
З 01.01.2018 року члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, за заявами про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються.
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017 року, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов'язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок, відповідно до укладеного Договору, у розмірі 22,0 відс. є грудень 2017 року, граничний термін сплати - до 22.01.2018.
 Лист ДФС України № 1020/7/99-99-13-02-01-17 від 12.01.2018 «Про надання інформації» >>

З 5 січня 2018 року діє нове Положення про ведення касових операцій
З 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою Національного банку України від 29.12.2017 року №148. Одночасно втратила чинність постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.
НБУ, зокрема, виклав у новій редакції пункт про обмеження розрахунків готівкою:
Так відповідно до п.6 розділу ІІ Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Оновлено реєстр великих платників податків
На 2018 рік оновлено реєстр великих платників податків. Це пов’язано з ухваленням Верховною Радою України нових критеріїв визначення великих платників податків (далі - ВПП).
До оновленого реєстру, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 №884 увійшли 1364 суб’єкти  господарювання. Їх стало на 1230 менше, ніж обслуговувалося в Офісі ВПП на вересень 2017 року.
Усі платники, включені до оновленого Реєстру, у 2018 році будуть обслуговуватися в Офісі великих платників та його територіальних управліннях.
Ті ж платники, які до оновленого Реєстру не потрапили, відповідно до пункту 64.7 статті 64 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України, будуть обслуговуватися контролюючими органами відповідно до зареєстрованого місцезнаходження.
Нагадаємо, 07 грудня 2017 року Парламент підтримав проект Закону № 6776-д, яким було оновлено критерії визначення великого платника податків. У нових критеріях було підвищено:
- обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові квартали з 1 млрд грн до суми, еквівалентної 50 млн євро;
- загальну суми податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, з 20 млн грн до суми, еквівалентної 1 млн євро, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.

До уваги платників екологічного податку
Бердянська ОДПІ інформує, що ДФС України листом від 05.01.2018 №466/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування у 2018 році екологічного податку» (далі – Лист №466) повідомила наступне.
Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, пунктами 39 – 43 розділу І Закону №2245, які набрали чинності з 01.01.2018, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2 відсотка ставки екологічного податку (далі – Податок), що визначені:
- пунктами 243.1 – 243.4 ст.243 ПКУ, а саме: ставки Податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності; ставки Податку для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки Податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставка Податку за викиди двоокису вуглецю;
- пунктами 245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ – ставки Податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;
- пунктами 246.1 і 246.2 ст.246 ПКУ – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
- пунктом 247.1 ст.247 ПКУ – ставка Податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- пунктом 248.1 ст.248 ПКУ – ставки Податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.
Статтею 250 ПКУ для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до п.250.2 ст.250 ПКУ платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
• за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
• за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:
▪ IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;
▪ I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;
▪ II квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно:
▪ ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 рокувідповідно;
▪ VI квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.
Платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексам України (із змінами внесеними Законом України від 07 грудня 2017 року №2233 – VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»):
¨ 45 відсотків – до загального фонду державного бюджету (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк) (далі – Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів);
¨ 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;
- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;
- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.
Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі ст.10 та п.6 ст.11 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», зараховується по 50 відсотків до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету. За рішенням платника податку сума Податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.
Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог ПКУ.
Лист №466 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72713.html

Роз’яснення законодавства

Добові у 2018 році, які не підлягають оподаткуванню
Згідно з п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Оскільки з 01 січня 2018 року мінімальна зарплата встановлена на рівні 3723 грн (згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII), максимальний розмір неоподатковуваних добових витрат у 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн за добу.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Постановою  КМ України від 02.02.2011 р. № 98. Зокрема, сума добових в межах України для таких категорій фізичних осіб встановлюється в межах 60 грн.

Якщо отримані спадщина чи подарунок оподатковуються за нульовою ставкою, то податкова декларація про майновий стан і доходи не подається
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

Для новостворених платників єдиного податку першої та другої груп сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску
Фізична особа – підприємець, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування єдиного внеску за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності фізичної особи – підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи – підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:
для ФОП (крім ФОП ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;
для ФОП - платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 301).

Умови застосування касового методу податкового обліку платниками ПДВ
Згідно із п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Також за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.01.2019.
Виходячи із зазначеного, особи, що застосовують/можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначені пунктами 187.1, 187.10 ст. 187 ПКУ та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.06).

Проведення інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів здійснюється відповідно до Порядку
Бердянська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п.1 ст.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за №679/30547, цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги) та несільськогосподарські угіддя на землях сільськогосподарського призначення.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями і дворами, є відомості Державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), документація із землеустрою.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій» зі змінами.
Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року №831.
У разі застосування ст.277 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення ставок земельного податку від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області приймається згідно з додатком 1 до Порядку.
До показників нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області та нормативів капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя застосовуються коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до ПКУ.

Підприємець, вдруге зареєстрований протягом року, має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження діяльності за його першою реєстрацією
Підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах визначені Податковим кодексом України та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок).
Відповідно до розділу XI Порядку підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Порядком визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.
Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.
При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.
Таке роз‘яснення розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 119.04).

Підприємці «єдинники» для уникнення подвійного оподаткування надають підтвердні документи про застосування спрощеної системи оподаткування своїм контрагентам (юридичним та фізичним особам)
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до Податкового кодексу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) - про це інформують в фіскальному відомстві Буковини.
Пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої груп (фізичної особи) та оподатковувані згідно з главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 Кодексу).
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця - платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може без­оплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 Кодексу).
Таким чином, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані нею види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою -підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Незалежно від обраної системи оподаткування єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Водночас якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі - підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку надає юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверд­жує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності - копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

Задекларуйте доходи, отримані в 2017 році
З початку 2018 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року.
Фізичні особи, які у 2017 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та доходи від неподаткових агентів повинні подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податкова декларація про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.
Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 N 821 та від 06.06.2017 N 556).

У Звіті про використання доходів (прибутків), неприбуткові організації відображають показники за правилами бухгалтерського обліку
Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.06.2016 № 553, (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок  звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).
У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.
Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Отже, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.16 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів, тобто за нарахуванням.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46; п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Відображення операцій від перерахунку іноземної валюти в обліку юридичної особи - платника єдиного податку
Доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.
Юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.
Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

Звіт про суми податкових пільг має статус податкової декларації
Податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Облік сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, здійснюється відповідно до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.10  №1233.
Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку №1233.
У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Звіт про суми податкових піль подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом  пільг відповідно до довідника пільг.
Зазначена норма передбачена п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України та постановою КМУ від 27.12.10 №1233 "Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг".
Електронне адміністрування ПДВ
Систему блокування податкових накладних тимчасово зупинено
З 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».
При цьому, норми щодо виключення п. 74.2 ст. 74,  внесення змін до п. 201.16 ст. 201 та доповнення підр. 2 розд. XX п. 57-1, набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Закон №2245 опубліковано 30.12.2017 року в газеті "Голос України" № 246-247.
Законом №2245 виключено п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу, відповідно до якого передбачалось проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН та надавались МФУ повноваження  визначати критерії оцінки ступеня ризиків.
З урахуванням нової редакції п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, та на підставах, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тобто реєстрація податкової накладної/розрахунку коректування в ЄПРН може бути зупинена тільки в порядку, та на підставах, визначеному КМУ і до затвердження такого порядку зупинка податкових накладних/розрахунків коригування здійснюватись не буде.
Крім того, дія абз. третього п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядку, затвердженого КМУ.
КМУ протягом двох місяців з дня набрання чинності Закону №2245 повинен визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (п.7 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу).
Законом № 2245 п. 57 підрозд. 2  розд. ХХ Податкового кодексу, доповнено новим п. 57-1, згідно якого податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, реєструються з урахуванням вимог п. 200-1.3 та 200-1.9 ст. 200-1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:
- податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу;
- податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".
У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, їх реєстрація здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Складення розрахунку коригування, якщо податкова накладна складена двічі на одне постачання
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник ПДВ-постачальник, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Оскільки, в декларації з податку на додану вартість зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній, то обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.
Зазначена норма передбачена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом МФУ від 28.01.16 № 21.
Якщо неприбуткова організація протягом останніх 12 календарних  здійснює постачання товарів/послуг понад 1 млн., вона повинна зареєструватись платником ПДВ
Особами, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у пп. 14.1.139 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Податкового Кодексу.
Такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі і неприбуткова організація.
Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Отже, якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн., то така організація повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
 Зазначена норма передбачена  п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України


До уваги платників ПДВ! Особливості складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування при зміні номенклатури.
Бердянська ОДПІ інформує щодо особливостей складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування при зміні номенклатури товарів/послуг в податкових накладних.
1. У разі, якщо до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН) платником податку складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування (далі – РК), якими доповнено номенклатуру постачання товарів/послуг, але у графі 1 «№ з/п рядка ПН, що коригується» Розділу Б табличної частини РК (далі – номер рядка ПН ) по всіх доданих товарних позиціях вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), то в разі, якщо в подальшому може виникнути  необхідність коригування таких товарних позицій, платнику податку необхідно скласти РК в якому:
– сторнуються товарні позиції, щодо яких вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), шляхом зазначення в окремих рядках РК усіх товарних позицій, що містилися в попередньо зареєстрованих ПН та РК до них. При цьому, в графі 7 «Коригування кількості/ зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» зазначаються показники зі знаком «мінус», а також в інших графах зазначаються відповідні значення одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, які вказані в зареєстрованих ПН та РК до них по таких товарних позиціях. В графі 1 рядка РК вказується номер рядка, який був зазначений в ПН, та зареєстрованих до неї РК, по таких товарних позиціях.
– додаються всі товарні позиції, щодо яких в попередніх РК вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1») з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК, яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.
У графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначається причина коригування – «Зміна номенклатури».
2. У разі, якщо платником податку в період з 20.11.2017 по 14.12.2017 були подані для реєстрації в ЄРПН РК до зареєстрованої в ЄРПН ПН для зміни номенклатури товару, але РК, за яким/якими відбулося сторнування показника «Обсяги постачання» по всіх товарних позиціях ПН, були зареєстровані в ЄРПН, а РК, за яким/якими повинно було відбутися доповнення ПН новими товарними позиціями, в ЄРПН не були зареєстровані, платнику податку слід подати на реєстрацію замість РК, реєстрація якого/яких не відбулася, один РК, в якому:
– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 того рядка РК, яким додається товарна позиція, вказати новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується (доповнити ПН новим рядком);
– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».
3. У разі, якщо після реєстрації ПН в ЄРПН у платника податку в подальшому виникає необхідність доповнення ПН новою або новими товарними позиціями на заміну вже вказаних, або у зв'язку із зменшенням обсягів постачання по окремій або окремих товарних позиціях, платнику податку слід в РК:
– сторнувати (або зменшити) показник «Обсяги постачання» по відповідній товарній позиції або по кільком товарним позиціям, з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, при цьому, у графі 1 рядка РК, яким сторнується товарна позиція, вказати порядковий номер рядка ПН, за яким була зазначена дана товарна позиція в ПН, що коригується;
– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.
– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "Власники елітних автівок поповнили бюджети Запоріжжя на 8 мільйонів"
 Річні надходження транспортного податку від запорізьких автовласників склали 8 мільйонів гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, сплачена сума на 645 тисяч перевищує показники 2016 року.
Усього у Запорізькій області перебувають на обліку близько 370 власників елітних авто – об'єктів оподаткування, серед яких 127 юридичних та майже 240 фізичних осіб.
Із загальних надходжень найбільше транспортного податку надійшло у м. Запоріжжя – понад 3,5 мільйона, платники Мелітопольщини та Приазов'я забезпечили майже мільйон, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – близько 770 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 700 тисяч, Оріхівського та Гуляйпільського районів – більш ніж 580 тисяч, Бердянського та Приморського районів – понад 530 тисяч.
Нагадаємо, транспортний податок, ставка якого складає 25 тисяч гривень на рік, сплачується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2018 році – це 1 мільйон 396 тисяч 125 гривень (3723 грн. * 375).
Юридичні особи повинні самостійно обчислювати суму платежу, до 20 лютого подавати декларацію та щоквартально сплачувати податок. Громадянам платіж нараховує фіскальна служба та до 1 липня надсилає податкові повідомлення-рішення за місцем реєстрації.


З прибутків запорізьких підприємств до бюджету надійшло понад півмільярда гривень
Підприємства Запорізького регіону за минулий рік поповнили державну скарбницю на 561 мільйон гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Рівень попереднього року перевищено на 70,3 мільйона або на 14 відсотків.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, за 2017 рік у загальних надходженнях державного бюджету від платників регіону частина сплаченого податку на прибуток склала понад 10 відсотків.
У територіальному розрізі найбільшу частину платежу забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 360 мільйонів, мелітопольські підприємства спрямували понад 70 мільйонів, бердянські та приморські – 44 мільйони, платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 16,4 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 11,2 мільйона.
Наголошуємо, що у цьому році для платників податку на прибуток запроваджено певні новації, зокрема, у строках подання звітності. З 2018 року податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін. Ці та інші зміни передбачені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".


Юліана Козаченко: "Місцеві бюджети Запорізької області отримали 280 мільйонів гривень акцизного податку"
 Реалізація підакцизної продукції принесла скарбницям громад Запорізької області 282 мільйони гривень, що на 16,6 мільйона більше, ніж у 2016 році. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, лише за грудень 2017 року до бюджетів було залучено понад 18 мільйонів.
Зокрема, суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, перерахували понад 145 мільйонів, що на 5,3 мільйона перевищує сплату у 2016 році. Від продажу тютюнових виробів надійшло більш ніж 121 мільйон, порівняно з аналогічним періодом попереднього року надходження зросли на 11,3 мільйона.
Більшу частину відрахувань забезпечили платники м. Запоріжжя – майже 143 мільйони, підприємці Мелітопольщини та Приазов'я поповнили бюджет на 59 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – на 22,6 мільйона, Вільнянського, Запорізького, Новомиколаївського районів – на 14,3 мільйона, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського, Великобілозерського районів – на понад 13 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – на 8,8 мільйона тощо.
Для реалізації підакцизних товарів фіскальна служба видала платникам майже 9,5 тисячі ліцензій, з яких 5,4 тисячі – на право продажу вроздріб алкоголю та більш ніж 4 тисячі – на торгівлю тютюном.
Крім того, у сфері обігу підакцизних товарів проведено понад тисячу перевірок суб'єктів господарювання. У результаті виявлених порушень законодавства застосовані фінансові санкції у розмірі 9 мільйонів гривень, донараховано акцизного податку на суму 4,8 мільйона.


За виграними фіскальною службою Запорізької області судовими справами до бюджетів залучено 348 мільйонів
За минулий рік юристи фіскальної служби Запорізької області виграли у судах усіх інстанцій понад 900 справ на суму 348 мільйонів гривень, що складає більше 80% від загальної кількості та 70% – від сум. З позицією платників судді погодились у майже 20% – на їхню користь винесено 210 рішень.
Зокрема, за позовами суб'єктів господарювання до органів ДФС у Запорізькій області розглянуто 369 матеріалів, з яких фіскальна служба виграла 171 справу.
За статистикою вирішених справ за позовами органів ДФС до платників на користь держави винесено 730 судових рішень на суму 230 мільйонів, тобто понад 98% від кількості та 93% – від загальної суми.
Усього станом на початок 2018 року на розгляді в судових органах знаходилось 2888 справ, де однією зі сторін виступали органи ДФС.
Водночас фахівці служби пропонують врегулювати спори у досудовому порядку. Для цього податковим законодавством передбачено адміністративне оскарження. Лише за минулий рік цією процедурою скористалися представники запорізького бізнесу, надіславши 87 скарг щодо оскарження 132 податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій і нарахування пені з ЄСВ.
Дізнатися про механізм досудового врегулювання можна, переглянувши відеороз'яснення за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/4331.html.




Юліана Козаченко: "Від користувачів запорізьких земель громади отримали понад мільярд гривень"
 Землекористувачі Запорізького регіону минулого року поповнили місцеві бюджети на 1 мільярд 69 мільйонів гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, яка зазначила, що порівняно з 2016 роком надходження зросли на 15 відсотків, додатково скарбниці отримали понад 140 мільйонів.
Зокрема, платники-юридичні особи перерахували 863 мільйони, збільшивши сплату до показників попереднього року на 94,7 мільйона, фізичні особи збагатили бюджети майже на 206 мільйонів, що на 45,7 мільйона більше, ніж у 2016 році.
Більшу частину сплаченого податку забезпечили землекористувачі м. Запоріжжя – майже 448 мільйонів, суб'єкти господарювання та громадяни м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 136 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – 89 мільйонів, Мелітопольського та Приазовського районів – 86 мільйонів, Якимівського та Веселівського районів – 64 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 58 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 55 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 51 мільйон, Токмацького та Чернігівського районів – 43 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 40 мільйонів.
Усього у 2017 році в територіальних органах ДФС перебувало на обліку понад 303 тисячі платників земельного податку та орендної плати, у тому числі майже 9,5 тисячі юридичних осіб, більш ніж 4,7 тисячі підприємців та 289 тисяч громадян.
Зазначимо, що функції з адміністрування податків і зборів, зокрема, плати за землю, здійснюють територіальні управління ГУ ДФС у Запорізькій області. Вони розташовані на базі податкових інспекцій та відділень м. Запоріжжя та в районах області.
Більше інформації про Територіальні управління – на сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/struktura/.


Митні платежі на Запоріжжі перевищили 6 мільярдів гривень
За 2017 рік запорізькі експортери та імпортери перерахували до державного бюджету 6 мільярдів 29 мільйонів гривень. Це майже на 912 мільйонів або на 18 відсотків більше, ніж за 2016 рік.
Як відзначають фахівці Запорізької митниці ДФС, середньомісячні митні надходження зросли більш ніж на 96 мільйонів або на 29 відсотків. Так, якщо у 2016 році щомісячний показник сплати складав 332,5 мільйона, то у 2017 році він збільшився до 429 мільйонів, без врахування митних оформлень паливних елементів для ДП "НАЕК "Енергоатом".
Традиційно основним джерелом наповнення бюджету є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону – у минулому році вони дорівнювали майже 78 відсоткам. Понад 22 відсотки з імпорту забезпечили суб'єкти невиробничих галузей.
Найбільше платежів сплачено при митному оформленні машин, устаткування та транспорту – 37 відсотків, паливно-енергетичних товарів – 24 відсотки, металів та виробів з них – 15 відсотків, сільськогосподарських та продовольчих товарів – 8 відсотків, продукції хімічної промисловості – 7 відсотків та мінеральних продуктів – 6 відсотків.
Крім того, у рамках урядового експерименту на розвиток запорізьких автомобільних доріг загального користування до обласного бюджету надійшло 251,8 мільйона гривень. Це стало можливим у результаті перевиконання Запорізькою митницею ДФС індикативних показників митних надходжень у січні, березні, листопаді та грудні 2017 року.


ДФС України

На сайті ДФС України оприлюднено План - графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік
Пунктом 77.1 ст.77 Податкового кодексу України визначено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
На сайті ДФС України оприлюднено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.
Розділ І плану-графіка - "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб",
Розділ ІІ плану-графіка - "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів",
Розділ ІІІ плану-графіка - "Документальні планові перевірки самозайнятих осіб",
Розділ ІV плану-графіка - "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.

У ДФС визначено Стратегічні ініціативи розвитку до 2020 року
На засіданні Уряду 11 січня було прийнято рішення про скасування двох законодавчих актів, які передбачали переформатування вертикалі управління системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику. Нагадаємо, що документи були прийняті у березні та липні 2017 року з умовою доопрацювання.
Зокрема, мова йшла про утворення єдиної юридичної особи. Однак для цього було необхідно вносити зміни до чималої кількості законів та підзаконних актів, що фактично унеможливлювало виконання цих документів.
Але, слід наголосити, що їх скасування абсолютно не означає, що процес перебудови ДФС не відбувається.
Наразі Державною фіскальною службою розроблені Стратегічні напрями розвитку до 2020 року. Розроблена стратегія базується на основних принципах діяльності ДФС – адмініструванні податків, зборів, митних платежів та ЄСВ, наданні якісних послуг платникам та сприянні міжнародній торгівлі та підприємницькій діяльності.
«Ми будуємо професійну, неупереджену, відкриту службу, яка повинна, і вже сьогодні, стає партнером для платників податків, а не каральним органом. Це – сервісна служба з якісними контролюючими, адміністративними та інформаційними послугами, - відзначив в.о. голови ДФС Мирослав Продан. – ДФС – це орган, який стоїть на захисті інтересів, економічної безпеки держави. Для міжнародних партнерів – ми служба, яка удосконалюється та впроваджує світові стандарти, а для співробітників – роботодавець, який забезпечує гідні та конкурентні умови праці. Тобто мова не йде про просту зміну вивіски. Ми міняємо філософію».
Так, визначено 9 стратегічних напрямів, за якими ДФС працюватиме у найближчі роки.
Перший з них – це ІТ та інфраструктура. Враховуючи вимоги сьогодення та потреби платників податків в он-лайн сервісах, для ДФС цей напрям є пріоритетним. Його реалізація здійснюватиметься за рахунок автоматизації внутрішніх процедур діяльності ДФС, розбудови сучасної, стабільної та захищеної ІТ-інфраструктури, розвитку митної інфраструктури.
Так, зокрема, передбачається впровадження автоматизованої системи управління персоналом, запуск автоматизованої системи «Управління документами», створення Проектного Офісу для ведення ІТ проектів ДФС, побудова комплексної системи захисту інформації, стандартизація вимог до митної інфраструктури та обладнання, оснащення пунктів пропуску, місць митного оформлення тощо.
Не менш важливим та актуальним напрямом є розвиток сервісів. Роботу у сфері надання сучасних і доступних послуг громадянам та бізнесу вже розпочато минулого року, зокрема, впроваджено оновлений Електронний кабінет платника, який має велику популярність серед користувачів. На сьогодні Електронний кабінет забезпечує 95% послуг для більшості категорій платників податків.
Крім того, заплановано впровадження спеціалізованих програмних продуктів (мобільних додатків) для доступу до он-лайн сервісів фіскальної служби та профільних продуктів податкового адміністрування для бізнесу та фізичних осіб-платників.
Для реалізації наступного стратегічного напряму – ефективного адміністрування податків, зборів та митних платежів – визначено три основних цілі. Це – спрощення адміністрування податків і зборів, розширення бази оподаткування через обмеження можливостей уникнення від оподаткування, вдосконалення та централізація процедур адміністрування митних платежів. Так, планується запровадження системи сплати податків та зборів на єдиний рахунок, консолідація ПДФО та ЄСВ, запровадження електронної марки та податку на виведений капітал.
Ефективне впровадження зазначених запланованих цілей дозволить, зокрема, і реалізувати наступний напрям – добровільну сплату. Для забезпечення його виконання, зокрема, планується створення окремого підрозділу з питань дотримання вимог податкового та митного законодавства, розробка стратегій та програм.
Митниця та прикордонне співробітництво – наступний напрям розвитку, завданнями якого стануть інтегроване управління кордоном, прискорення проведення митних формальностей, інтеграція України у спільний європейський транзитний простір та оптимізація транзитних процедур, посилення системи управління ризиками та націленого контролю, розбудова правоохоронної функції у митному напрямі.
Так, буде проведено дослідження часу випуску товарів з використанням інструменту ВМО (TimeReleaseStudy), здійснено подальший розвиток електронної системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна», впровадження інституту уповноваженого економічного оператора, приєднання до Нової комп’ютеризованої системи (NCTS), розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю, створення підрозділів митної варти тощо.
Ефективне впровадження усіх напрацювань та виконання завдань не можливе без професійних кадрів. Тому розвиток персоналу також визначено одним із стратегічних напрямів. У його рамках здійснюватиметься забезпечення висококваліфікованими фахівцями та підтримка належного професійного рівня в ДФС. Для цього буде удосконалено практику відбору персоналу, розроблено програми перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо. Одночасно з цим буде посилено превентивну діяльність для недопущення порушень доброчесності – створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи з аналізу корупційних ризиків, розробка стандартів поведінки для посад із високим корупційним ризиком. Для залучення та утримання в ДФС високопрофесійних кадрів буде впроваджено систему стимулювання та оцінки ефективності персоналу.
Робота над даною стратегією активно велась ДФС протягом останнього півроку. Стратегічні напрями розвитку були погоджені з міжнародними партнерами, зокрема, з Представництвом ЄС в Україні, Міністерством фінансів США, Міжнародним валютним фондом. Представники донорів та міжнародних партнерів надали схвальні відгуки щодо чіткого системного підходу у реформуванні служби з конкретними термінами виконання.

Електронні сервіси ДФС

До уваги платників податків!
Бердянська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Переліки» у січні поточного року за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/розміщена оновлена інформація щодо:
► Переліку вилученого митницями майна (крім конфіскованого), що передано в реалізацію, а саме:
• Майно, що перебуває в реалізації станом на початок поточного місяця (Вилучене митницями майно (крім конфіскованого), що перебуває в реалізації станом на 01.01.2018);
• Майно, що передане в реалізацію протягом поточного місяця;
► Переліку об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру станом на 08.01.2018;
► Переліку укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями;
► Переліку переданого на реалізацію майна, що перейшло у власність держави;
► Переліку товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДФС України повноваження з продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2018 – 2020 роках;
► Переліку суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;
► Перелік мість доставки станом на 27.12.2017.

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

До уваги посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Бердянська ОДПІ звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланнямhttps://acskidd.gov.ua/news#192 повідомив наступне.
Відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненнями, починаючи з 1 січня до 1 квітня особи зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону (далі – суб’єкти декларування), зобов’язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП рекомендуємо завчасно звернутися до АЦСК ІДД ДФС.
Додатково повідомляємо, що для початку заповнення вказаної декларації необхідно перейти на веб-портал НАЗК та авторизуватись за допомогою особистого ключа ЕЦП (файл Key-6.dat) і ввести актуальну адресу електронної поштової скриньки (бажано використовувати поштові скриньки доменних зон «ua», «net» або «com»). Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розміщено на веб-сайті НАЗК.
«Рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій» та «Рекомендації до чергового етапу електронного декларування» розміщено на веб-сайті НАЗК у розділі «Декларування».
Довідкові служби НАЗК:
Довідка щодо заповнення декларацій: +38 (044) 200-08-29.
Технічна допомога: +38 (044) 200-06-94,  Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script
Бердянська ОДПІ повідомляє »

Компания дня
Лучшие комбикорма, БМВД, концентраты и кормовые добавки для с/х животных и птицы.
       ТМ "BEST MIX"


  Подробнее...



Курс валют:
Курсы наличного обмена на сегодня



Яндекс.Погода



Ваше мнение

Предложить тему опроса

Ваше имя:
Email:
Сообщение:
:
 



Популярные фирмы

"ВИДИБОР" - новый комплекс гостиничного типа на дальней бердянской косе. Номера ЛЮКС! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Любители комфортного летнего отдыха на Азовском море, получат все то, о чем мечтали в ожидании до

70248 Просмотров с 04-07-2010
Коттедж "VERA" - люкс" - 2011г. Элитный отдых на Азовском море. - Украина, Запорожская, Бердянск.

 

Уровень VIP отдыха - расположен на берегу открытого Азовского моря в рекреационной

57860 Просмотров с 20-05-2010
База отдыха "ПОСЕЙДОН" - выбирайте лучший отдых на Бердянской Косе! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Город-курорт Бердянск не даром завоевал признание у туристов как один из лучших курортов для морс

54557 Просмотров с 20-06-2009
Частный пансионат "ЕЛЕНА" - лучший отдых в Бердянске по доступной цене! - Украина, Запорожская, Бердянск.

Выберите для себя отдых на Азовском море и желая сделать его лучшим, незабываемым и эффективным п

54164 Просмотров с 13-05-2009
«Aleks Club» - элитный оздоровительно-развлекательный комплекс в Бердянске. - Украина, Запорожская, Бердянск.

В структуру комплекса «Aleks Club» входят: бар-ресторан «

50115 Просмотров с 24-09-2009




Яндекс.Метрика






RSS-лента новостей
Галерея




Новости Товары и услуги Бердянска
Отдых в Бердянске Частные объявления
Работа Сервисы
Форум Фотогалерея
«БИМП» 2009 © Все права защищены.
При использовании материалов веб-сайта,
ссылка на bimp.com.ua обязательна!
Адрес:
71116, Украина,
Запорожская область, Бердянск