Земельний податок наповнив місцеві бюджети Бердянщини на 76 млн.грн.
30.11.2017 г. 07:54
За словами начальника Бердянської ОДПІ Оксани Федорової, з початку року від власників землі та землекористувачів до місцевих бюджетів Бердянщини надійшло 76,0 млн. грн. плати за землю.  Це на 6,7 млн. грн. більше, ніж торік.
Вагому частку в надходженнях – 72,1  відс. – це надходження від власників земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачів - юридичних осіб. Від них до бюджету надійшло 54,8 млн. грн. Фізичними особами – підприємцями та громадянами сплачено 21,2 млн. грн.
У загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів регіону питома вага плати за землю складає 17,1 відсотків.
Оксана Федорова звернула увагу власників землі і землекористувачів – юридичних осіб та громадян на своєчасність розрахунків з бюджетом, адже кошти у вигляді земельного податку та орендної плати за землю спрямовуються до скарбничок місцевих громад на їх розвиток та вирішення соціально-економічних питань.


Завдяки власникам нерухомого майна до бюджетів Бердянщини надійшло понад  6,4 мільйони гривень
Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, власниками нерухомого майна міста Бердянська та Бердянського і Приморського районів  - юридичними та фізичними особами протягом січня-жовтня 2017 року було сплачено до місцевих бюджетів 6,4 мільйона гривень податку на нерухоме майно, що на 4,6 мільйона гривень більше в порівнянні з відповідним періодом 2016 року.
Нагадаємо, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа-підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Общественная организация  «Всеукраинский Бухгалтерский клуб»,
Бердянское управление ГУ ГФС в Запорожской области
и «БАЛАНС-Агро» приглашает
БУХГАЛТЕРОВ И РУКОВОДИТЕЛЕЙ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
на cеминар-практикум «Главный бухгалтер и безопасность бизнеса»
Вопросы экспертам редакции вы можете задать уже сейчас и получить ответы непосредственно на семинаре.
Присылайте вопросы заранее (до 18:00 06.12.2017г.) на e-mail:
Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script
Cеминар состоится 08 декабря 2017 года (пятница) по адресу: г. Бердянск, пр. Труда, 20 (налоговая инспекция) актовый зал.
Регистрация: 9:30–10:00. Начало: 11:00
Предварительная регистрация ОБЯЗАТЕЛЬНА! Количество мест ограниченно
Внимание! В регистрационной анкете указывать e-mail, который не попадает под санкции (Указ Президента Украины № 133/2017)
Заполните регистрационную форму-анкету, перейдя по ссылке, нажмите «ОТПРАВИТЬ». Обязательно свяжитесь с менеджером для подтверждения регистрации: https://goo.gl/Lo2j1e
По вопросам регистрации обращайтесь по телефонам:
(0612) 70-15-36 (068) 090-29-18 – Кружилина Светлана Павловна;
(066) 399-44-04 – Балонова Наталья Максимовна
(067) 405-53-23, (067) 618-30-12, (050) 486-53-21
Нефедова Ирина Леонидовна, председатель Запорожской областной ячейки
общественной организации «Всеукраинский бухгалтерский клуб» Этот e-mail защищен от спам-ботов. Для его просмотра в вашем браузере должна быть включена поддержка Java-script

До уваги: сплата ЄСВ на невідповідні рахунки передбачає штраф
Бердянська ОДПІ нагадуює, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 (далі - Закон №2464).
Цим Законом встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати i сплачувати єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок виникає недоїмка.
Відповідно до частини 3 стати 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовується штраф у poзмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.
Згідно з частинами 10 та 13 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Процедура перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6.
Перерахування коштів здійснюється на підставі заяви платника.
Таким чином, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником, фіскальні органи застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, фахівці органів ДФС радять платникам бути уважними, та не зволікати зі сплатою єдиного внеску. Нагадуємо, зарахування ЄСВ здійснюється на нові рахунки із 20 вересня. Реквізити небюджетних рахунків для сплати єдиного соціального внеску розміщено на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області, у розділі «Бюджетні рахунки», за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Новини законодавства

Удосконалено процедуру реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків
Державна фіскальна служби України (далі – ДФС) продовжує вдосконалювати сервіси та процедури реєстрації платників податків.
Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви.     Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.
Також удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО можна й у приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет платника». Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з ДРФО в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням:http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Із 1 січня 2018 року фермери мають обов’язково сплачувати ЄСВ
Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного внеску.
Такі зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до пункту 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнобов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно із внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції Закону № 2148).
Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.
Члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

У затвердженому Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД – зміни
Звертаємо увагу платників податку на додану вартість, що внесено зміни до Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом ДФС України від 30.06.2017 № 461. Вказаними змінами, внесеними наказом ДФС України від 26.10.2017 року № 708 зазначений Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД доповнено такими кодами:
4301 – сировина хутрова (включаючи голови, хвости, лапи та інші обрізки, придатні для використання у виробництві хутрових виробів), крім шкірсировини та шкур товарних позицій 4101, 4102 або 4103;
4302 – хутрова шкурки дублені або вичинені (включаючи голови, хвости, лапи та інші частини або обрізки хутрових шкурок), нез’єднані або з’єднані (без додавання інших матеріалів), крім включених до товарної позиції 4303.

Електронний документообіг з контролюючими органами: що зміниться у наступному році
15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 6 червня 2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами.
Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами визначено:
- електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;
- Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;
- електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;
- фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.
Повідомлено, що 1 грудня 2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено договори про визнання електронних документів для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку.
У зв’язку із запровадженням з 1 січня 2018 року інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Мінфіну України від 14 липня 2017 року № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 1 січня 2018 року.
З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557 електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів)».
Зауважимо, у період з 1 грудня 2017 року по 1 січня 2018 року Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557.

З грудня 2017-го при декларуванні пального на митниці – зміни
З метою інформування щодо особливостей декларування з 1 грудня 2017 року товарів, згідно підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – пальне), повідомляємо наступне.
Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обсяги пального, з якого сплачено акцизний податок, при ввезенні та реалізації на митній території України обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Згідно з абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
У зв’язку з цим з 01.12.2017 при декларуванні пального за митними деклараціями типів «IMXXYY» (де «XX» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» - один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») в полях «електронного інвойсу» по кожному найменуванню товару необхідно вказувати відомості про об’єм переміщуваного пального шляхом зазначення інформації про місткість (об’єм) тари (код виду інформації згідно з наказом Мінфіну від 17.09.2012 № 998 – «62» (можливі значення характеристики – «1», «74» - «79») та кількість в одиниці вимірювання «1000 літрів у літрах, приведених до температури 15º С».
При цьому Лист ДФС від 25.02.2016 № 6812/7/99-99-24-02-02-17 з 01.12.2017, втрачає чинність.
Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 09.11.2017 № 30458/7/99-9918-02-02-17.

Роз’яснення законодавства

Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ
Передусім нагадаємо: під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
Для реєстрації платником ПДВ за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) подаєтьсяреєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ. Це потрібно зробити не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн.
Отже, у разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, необхідно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.
Бердянська ОДПІ зауважила: особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.

Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.
При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.
Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.
Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Щодо виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій релігійних організацій
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 35 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації), внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключені контролюючим органом з Реєстру.
Водночас, тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Таким чином, релігійні організації, що не приведуть свої установчі документи у відповідність до 01 січня 2018 року та не нададуть їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій після 1 січня 2018 року.

Бартерні операції у ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.10 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно зі статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України від 16.01.2003    №435-IV зі змінами та доповненнями за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.
Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування законодавством України не передбачено. Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції.

Податковим агентам про несвоєчасну виплату доходів
В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку? Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Звертаємо увагу, у випадку порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи й організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з їх несвоєчасною виплатою. Зазначена компенсація проводиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) у відсотках для визначення суми компенсації. ІСЦ для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних ІСЦ за період невиплати грошового доходу. ІСЦ у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Особливості виплати декретних «єдиннику» першої групи
Фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку першої групи, які сплачують єдиний внесок у сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску (352 гривень), також мають право на допомогу по вагітності та пологах, але з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є підприємцем, у формі матеріального забезпечення, що компенсує втрату доходу за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Така допомога надається застрахованій особі у розмірі 100% середнього доходу, обчисленого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. При обчисленні середнього доходу для розрахунку виплат ураховуються всі види доходу в межах граничної суми місячного доходу, на який нараховуються страхові внески. Частиною четвертою статті 19 та частиною другою статті 26 Закону № 1105 визначено, що допомога по вагітності та пологах (зокрема, коли страховий стаж особи за 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців) у розрахунку на місяць обмежується розміром (двома розмірами) мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
З 01.01.2017р. фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не меншій 0,5 мінімального страхового внеску (абзац другий п. 3 частини першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про ЄСВ). Це призвело до неузгодженості зазначеної норми із положенням частини четвертої ст. 19 та частини другої ст. 26 Закону № 1105.
Таким чином, до узгодження зазначених норм фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку і сплачують єдиний внесок у сумі 0,5 мінімального страхового внеску, при розрахунку допомоги по вагітності та пологах використовують розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік із застосуванням коефіцієнта 0,5, а саме – 1600 грн (3200 х 0,5).
Слід зазначити, що середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску, що подається до ДФС України (п. 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 № 1266).
Тому розрахунок допомоги по вагітності та пологах фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку і сплачують єдиний внесок у сумі 0,5 мінімального страхового внеску, необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на 2017 рік із застосуванням коефіцієнта 0,5. У разі несплати єдиного внеску в строки, визначені частиною восьмою ст. 9 Закону про ЄСВ, матеріальне забезпечення, виплачене з розміру 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, підлягатиме поверненню.

Заповнення форми №1ДФ:
Оренда земельних паїв
Податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби. У формі № 1ДФ зазначені доходи відоб­ражаються за ознакою «106».Стаття 168 ПКУ регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО до бюджету. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюд­жету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).Згідно з п. 168.4 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі — Бюджетний кодекс).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (пп. 168.4.2 ПКУ).Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Водночас оскільки військовий збір згідно з п. 29.2 Бюджетного кодексу в повній мірі належить до доходів загального фонду Держбюджету України, то окремі норми п. 168.4 ПКУ для військового збору не можуть бути застосовані, у зв’язку з чим військовий збір сплачується (перераховується) до відповідного бюджету за місцем реєстрації податкового агента.
 Кількість працівників у звітності
У графі «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» форми №1ДФ не враховується кількість працівників, які перебувають у відпустках по вагітності та пологах, у тому числі по догляду за дітьми. Відповідно до п. 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 (далі — Інструкція), в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо крім доходу вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» зазначається максимальна кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи
Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).
Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).
Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Тимчасова втрата працездатності, пов’язана з нещасним випадком на виробництві: чи нараховується ЄСВ на суму допомоги
Відповідно до п.2 ст.15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №1105) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом №1105.
Відповідно до абзацу сьомого п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 визначено, що ЄСВ для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.
Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п.1 частини першої ст.4 Закону №2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).
Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄСВ.

Про право на податкову знижку для підприємця
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом (підпункт 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений статею 166 ПКУ.
Згідно з підпунктом 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Право суб’єкта господарювання отримати копію раніше поданої до контролюючого органу податкової звітності, якщо її було втрачено
Бердянська ОДПІ звертає увагу платників на те, що відповідно до ст.7 Закону України від 13.01.2011 №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст.13 Закону №2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону №2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного автомобіля у легковий: обчислення та сплата акцизного податку
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.212.1.14 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п.213.1.11 п.213.1 ст.213 ПКУ).
Підпунктом 215.3.5 п.215.3 ст.215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об’єму).
Відповідно до п.217.3 ст.217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту
Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з 01.01.2017 року  реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.
Таким чином, з 01.01.2017 фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов'язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Для  проведення перевірки на очищення влади обов’язково додається в паперовій формі декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563 органи Державної фіскальної служби України перевіряють  достовірність задекларованих відомостей щодо наявності та вартості майна (майнових прав) доходам, набутим за час перебування особи на певних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно положень пункту 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII перевірці підлягають відомості, зазначені особою, стосовно якої проводиться перевірка, у «Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» за формою згідно Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про засади запобігання і протидії корупції».
Згідно вимогам п.19 Постанови КМУ від 16.10.2014 №563 засвідчена в установленому порядку копія такої Декларації за минулий рік повинна додаватися до Запиту про проведення перевірки. Він надсилається до головних управлінь в областях разом із копіями інших документів особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Проте, на практиці мають місце випадки, коли «Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» до запиту на проведення перевірки не додається. Ініціатори перевірки пояснюють це тим, що Закон України від 07.04.2011 №3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», яким встановлена форма такої Декларації, втратив чинність 01.09.2016 у зв’язку з початком роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до Закону України  «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII.
При цьому не враховується, що без наявності «Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» за минулий рік перевірка на очищення влади не може бути проведена.
З огляду на зазначене, для проведення перевірки згідно положень пункту 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» необхідно надсилати до ГУ ДФС у Запорізькій області (пр.Соборний, б.166, м. Запоріжжя, 69107) належним чином оформлені відповідні документи з дотриманням усіх вимог ст.5 Закону.
За роз’ясненнями з цього питання звертайтесь до фахівців ГУ ДФС у Запорізькій області за тел. 787-67-43.

Порядок обрання спрощеної системи оподаткування
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
-  засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Зазначена норма передбачена п.298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

При розрахунках у закордонному відрядженні іноземною валютою за зовнішньоекономічними договорами застосовується штраф
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Тобто, розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту проводяться виключно через уповноважені банки.
Кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи та підприємця можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу виключно для:
- одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
- здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух.
Отже, розрахунки іноземною валютою за кордоном можуть здійснюватись тільки стосовно витрат, безпосередньо пов’язаних з відрядженням, зокрема, проїзд, оплату вартості проживання, придбання пального для службового автомобіля, тощо).
За порушення резидентами зазначеного порядку розрахунків, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків.
Зазначена норма передбачена ст. 7 та абз. 6 п. 2 ст 16 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю”; п.п. 7.1 п. 7 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.07 №200; п. 8.3 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою НБУ від 12.11.03  № 492.

Оподаткування інвестиційного прибутку при виході фізичної особи з числа засновників
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.
До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податного року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу ( в 2017 році - 22 40 грн.)
Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.
При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Зазначений порядок визначений пп. 164.2.9 ст. 164, пп. 170.2.2, п.п. 170.2.8 ст. 170 Податкового кодексу України.

Добровільна реєстрація платником ПДВ
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви вносить до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до фіскального органу, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено.
Зазначена норма передбачена п. 183.3 та п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

При постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ  не може бути нижче звичайних цін
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).
При цьому база оподаткування с постачання товарів (послуг) не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
База оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом  якого здійснюються такі операції ( у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими.
Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у розрахунку за ф. № 1ДФ подається уточнюючий податковий розрахунок
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у поданому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється коригування податкового розрахунку.
Тобто уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I здійснюється наступним чином:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим, потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.
Коригування показників розділу IІ підрозділу «Військовий збір» здійснюється наступним чином:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення ****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Зазначений порядок визначений п. 4.1 - 4.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

Платники запитували

Власник земельної ділянки – неповнолітня дитина: хто є платником земельного податку?
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).
Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).
Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.
Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів?
Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Суб’єкт господарювання є одночасно платником земельного податку і орендної плати за землю: чи може такий суб’єкт в одній податковій декларації з плати за землю визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати?
Бердянська ОДПІ доводить до відома платників плати за землю, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДФС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДФС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
Аналогічне питання розміщено у категорії 112.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Як сплачувати ЄСВ «незалежнику» у разі відсутності доходу у звітному році або окремому місяці
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного 2017 р., то такий    платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як можна повідомити фіскальному органу про прийнятого працівника
Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Коли можна відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному п.п. 298.2.1 - 298.2.3 Кодексу.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).
Заява подається за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування". В такому випадку реєстрація платника єдиного податку буде анульована в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.299.10 ст.299 Кодексу) і вже з 1 числа наступного кварталу підприємець буде знаходитись на загальній системі оподаткування.

Чи можуть платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, надіслати пояснення до них в електронному вигляді?
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.
Тобто, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

Документально підтверджені суми не були враховані при поданні декларації про майновий стан та доходи: чи має право фізична особа подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
У разі, якщо фізичною особою були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Електронне адміністрування ПДВ

Податкова накладна для дипломатичних представництв та міжнародних організацій
Особливості звільнення від ПДВ у рамках міжнародної технічної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №807 «Про внесення змін до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги».
Однією із основних причин відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ є порушення постачальниками товарів/послуг Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами (далі – Порядок), а саме: виписка податкової накладної (далі – ПН) здійснена не на дипломатичну установу, міжнародну організацію, а на «Неплатника» та проставлення умовного ІПН «100000000000» замість «200000000000».
Враховуючи вищевикладене нагадуємо, що відповідно до п.10 Порядку ПН складається відповідно до положень п.2 цього Порядку, у разі постачання:
¨ для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п.197.2 ст.197 розділу V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ;
¨ особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, оподаткування ПДВ операцій з постачання яких відповідно до ст.211 розділу V Податкового кодексу України здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
¨ особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п.26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.
При цьому, у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «12». У графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові (далі – П. І. Б.) фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН«200000000000».
Якщо постачання товарів/послуг здійснюється отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п.12 Порядку).

Як запобігти зупиненню реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами, які набрали чинності 17 листопада 2017 року) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям.
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Для упередження припинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі платник може подати до ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312302. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщені: Реєстр електронних форм податкових документів.
У Таблиці зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з додаванням пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих), виробничих потужностей (власних, орендованих), земельних ділянок (власних, орендованих), найманого персоналу (власного, за сумісництвом), доходу від проведення діяльності за попередній період, залишків готової продукції (найменування), залишків сировини (найменування) тощо), а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Одночасно інформація за встановленою формою враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається:
- платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року), що мають власні (право власності / користування) та/або орендовані земельні ділянки, загальна площа яких понад 200 га включно (станом на 01 січня 2017 року), що задекларовані до 20 лютого 2017 року, та у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника, та у ній зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:
- платниками, у яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 Критеріїв мають такі розміри: D>0,02 та P < Pм × 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Реєстрі, зазначених в інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.
Зокрема, D -це відношення загальної суми сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі),
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування,
Pм - це найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.
Значення показників D та P обраховуються ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, та стають доступними платнику в електронному кабінеті.
У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації в порядку, передбаченому цим пунктом, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "Запорізькі сільгосппідприємства сплатили 278 мільйонів гривень єдиного податку"
Агровиробники Запорізької області, які у своїй діяльності застосовують спрощену систему оподаткування, перерахували з початку року 278 мільйонів гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження єдиного податку порівняно з минулим роком зросли на 85 мільйонів.
Із загальної суми понад 38 мільйонів надійшло до державного бюджету, до місцевих – близько 239 мільйонів.
– На сьогодні спрощену систему оподаткування обрали 2,2 тисячі представників агросектора. Вони обробляють понад 1 мільйон гектара землі. Доля сплаченого ними єдиного податку у загальних надходженнях складає майже 30 відсотків. Зростання нарахувань до рівня минулого року відбулось за рахунок збільшення ставок, застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, а також реєстрації нових платників, – зазначила Юліана Козаченко.
Найбільші відрахування забезпечили аграрії, які обліковуються в Пологівській об'єднаній державній податковій інспекції – 73,5 мільйона, суб'єкти господарювання Мелітопольської ОДПІ спрямували майже 58 мільйонів, Токмацької – понад 57 мільйонів, Вільнянської – 39 мільйонів. Бердянської – 31,5 мільйона, Енергодарської – 18 мільйонів.
Нагадаємо, згідно з бюджетним розподілом 14% сплаченого податку представниками ІV групи спрощеної системи оподаткування зараховується до державного бюджету, 86% надходять на рахунки місцевих бюджетів та об'єднаних територіальних громад.

Юліана Козаченко взяла участь у роботі виїзної колегії облдержадміністрації
У Бердянську відбулося виїзне засідання колегії Запорізької облдержадміністрації та Ради регіонального розвитку. У її роботі взяли участь керівництво Запорізької ОДА, Запорізької обласної ради, Головного управління ДФС у Запорізькій області, райдержадміністрацій, районних рад, об'єднаних територіальних громад, інших органів виконавчої влади.
Під час колегії учасники розглянули три основні питання, пов'язані з реалізацією прав громадян на звернення, додержанням законних інтересів осіб з інвалідністю та забезпечення надійності і безпеки експлуатації об'єктів соціальної інфраструктури області.
Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, платники податків м. Бердянськ та району роблять вагомий внесок до бюджетів усіх рівнів. Зокрема, з початку року вони спрямували 332 мільйони гривень до державного бюджету, що на 105 мільйонів або на 46 відсотків більше, ніж за 10 місяців 2016 року. Місцеві бюджети Бердянщини отримали 471 мільйон, це перевищує суму доходів минулого року на 97 мільйонів або на 26 відсотків.
Керівник фіскальної служби підкреслила, що збільшення надходжень до скарбниць дозволяє місцевим громадам формувати додаткові ресурси на розвиток територій і реалізацію соціально-економічних програм.

Юліана Козаченко: "Детінізація земельних відносин забезпечує місцевим бюджетам додаткові фінансові ресурси"
З початку року надходження плати за землю у Запорізькій області склали майже 911 мільйонів гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 130 мільйонів перевищує рівень сплати у січні-жовтні 2016 року.
Близько 80 відсотків від загальної суми забезпечили платники-юридичні особи, перерахувавши до бюджету 122 мільйони. Фізичні особи поповнили казну на 189 мільйонів.
Керівник фіскальної служби області підкреслила, що на зростання доходів бюджетів від цього платежу впливають кілька чинників. По-перше, прийняття органами місцевого самоврядування нових ставок земельного податку та розмірів орендної плати. По-друге, у 2017 році застосовується підвищений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі – 1,06. Крім того, запровадження нової грошової оцінки землі у деяких населених пунктах, у тому числі, в обласному центрі, дозволило отримувати більші суми. На зростання надходжень також суттєво вплинула реєстрація нових платників, укладання додаткових угод до діючих договорів оренди тощо.
Юліана Козаченко наголосила, що заходи з детінізації у сфері земельних відносин та належна сплата за земельні ділянки забезпечує бюджетам територій додаткові фінансові ресурси, оскільки плата за землю повністю зараховуються до місцевих скарбниць та бюджетів об'єднаних територіальних громад.
У поточному році у м. Запоріжжя та області обліковується понад півмільйона громадян-платників за землю, що на 4,6 тисячі, більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Фіскальна служба сформувала та надіслала їм 327 тисяч податкових повідомлень-рішень на загальну суму податкових зобов'язань 119,6 мільйона гривень.
На відміну від громадян, власники землі-юридичні особи та фізичні особи-підприємці самостійно подають податкові декларації з плати за землю. У цьому році вони задекларували майже 980 мільйонів, що перевищує минулорічні нарахування на 98 мільйонів. Усього в регіоні зареєстровано близько 9,5 тисячі землекористувачів-юридичних осіб. Щодо фізичних осіб-підприємців, то вони подали понад 5 тисяч декларацій, у яких середньомісячна сума нарахувань складає загалом 6,3 мільйона.

За право торгувати підакцизною продукцією запорізькі підприємці сплатили майже 31,5 мільйона гривень
За десять місяців поточного року запорізькі суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю алкогольною та тютюновою продукцією, спрямували до бюджетів громад майже 31,5 мільйона гривень плати за ліцензії. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулорічною сплатою у цьому році додатково місцева казна отримала понад 400 тисяч. Лише за попередній місяць торговці підакцизною продукцією перерахували за дозволи 3,2 мільйона.
Понад 56 відсотків від загальної суми з початку року сплатили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 17,7 мільйона, платники Бердянської ОДПІ направили до бюджету 4,4 мільйона, Мелітопольської – 3,6 мільйона, Енергодарської – 1,8 мільйона, Токмацької – 1,7 мільйона, Пологівської – 1,5 мільйона, Вільнянської – 601 тисячу гривень.
За січень-жовтень понад 3 тисячам представникам роздрібної торгівлі фіскальна служба видала майже 7,9 тисячі ліцензій, з яких на реалізацію алкоголю –4,5 тисячі, для торгівлі тютюновими виробами – понад 3,3 тисячі.
Нагадаємо, річна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень на кожний окремий електронний контрольно-касовий апарат (РРО), що знаходиться у місці торгівлі та зазначений у ліцензії, тютюновими виробами – 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що розташовані у межах території міст, – 500 гривень – на реалізацію алкоголем (на один РРО) і 250 гривень – тютюном на кожне місце торгівлі. Розмір плати за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) складає 780 гривень на кожне торговельне місце.
Якщо торговельні зали площею понад 500 квадратних метрів знаходяться за межами території міст обласного підпорядкування на відстані до 50 кілометрів, то вартість ліцензії здійснення торгівлі уроздріб алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становитиме 8000 гривень (на один РРО) та 2000 гривень – на реалізацію тютюнових виробів.
Ліцензія видається фіскальною службою за заявою суб'єкта господарювання не пізніше 10 календарних днів з дня одержання документів. З реєстром виданих призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у Запорізькій області можна ознайомитися на сайті фіскальної служби: http://zp.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy. Інформація у ньому постійно актуалізується.
Торгівлю підакцизною продукцією та ліцензування регулюють Закони України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податковий кодекс України.

За спецвикористання води та надра запорізькі підприємства сплатили майже 360 мільйонів
З початку року до державного та місцевих бюджетів платники спрямували 359,2 мільйона гривень ренти за спеціальне використання води та надра. Разом це на 34,6 мільйона більше, ніж за відповідний період минулого року.
Говорячи про надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що від підприємств-водокористувачів надійшло 155,5 мільйона, зокрема, до державного бюджету – 77,7 мільйона, стільки ж – до скарбниць громад. Представники добувної промисловості забезпечили майже 204 мільйони за користування надрами, у тому числі до бюджету країни – 151,5 мільйона, до місцевих – 52,2 мільйона.
Усього в регіоні зареєстровано 613 платників рентної плати за надра та 3147 суб'єктів господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту, рибництва та інших цілей, маючи для цього відповідні дозволи.
Серед трійки лідерів з наповнення бюджетів рентою за спецвикористання води – підприємства, які обслуговуються в Енергодарській ОДПІ – вони перерахували 118,6 мільйона, платники м. Запоріжжя загатили скарбниці на 29,8 мільйона, Мелітопольської ОДПІ – на понад 3 мільйони.
Гірничі та інші добувні підприємства Токмацької ОДПІ поповнили бюджети на 185,4 мільйона, Пологівської ОДПІ – на 5,4 мільйона, майже таку ж суму спрямували платники обласного центру, суб'єкти господарювання Вільнянської ОДПІ направили близько 4 мільйонів, Мелітопольської ОДПІ – 2,8 мільйона гривень.

На Запоріжжі співробітники податкової міліції вилучили підакцизних товарів майже на 30 мільйонів
У Запорізькій області оперативні співробітники фіскальної служби вилучили із незаконного обігу товари підакцизної групи на загальну суму 28,8 мільйона гривень.
З початку року у рамках операції "Акциз" на Запоріжжі припинена діяльність 13 "підпільних цехів". Ці "міні-заводи" здебільшого спеціалізувалися на виробництві алкогольного сурогату та неякісних паливно-мастильних матеріалів.
За фактами незаконного виготовлення, зберігання та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв до суду з обвинувальним актом направлено три кримінальних провадження, у тому числі одне – у відношенні організованої злочинної групи.
Також перекрито п'ять каналів постачання на територію України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та спиртовмісної продукції, ввезених поза митним контролем. За матеріалами оперативників ДФС розпочаті кримінальні провадження.
Фіскальна служба вкотре застерігає громадян убезпечити себе від споживання фальсифікованих напоїв, оскільки сировина, з якої вони виготовляються у кустарний спосіб, зазвичай сумнівної якості, а готова "продукція" може нести загрозу здоров'ю та життю.

Спеціалісти фіскальної служби долучились до правового просвітництва
У Запоріжжі в Обласному центрі молоді пройшов семінар, організований Центром безоплатної правової допомоги. Слухачам семінару, серед яких були переважно учасники АТО, експерти з ДФС, центру зайнятості, держгеокадастру та інших державних служб допомагали розібратися у діючому законодавстві.
Зокрема, учасники заходу цікавились правовими питаннями започаткування власного бізнесу. Тож фахівці ГУ ДФС у Запорізькій області докладно розповіли про актуальні аспекти податкового законодавства, якими необхідно керуватися, відкриваючи власну справу та сумлінно сплачуючи податки під час провадження підприємницької діяльності.
Крім того, були розглянуті питання застосування податкової соціальної пільги для окремих категорій працівників, а також пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.
ДФС України

Затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів
ДФС інформує, що 28.11.2017 у Офіційному віснику України № 93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за № 1328/31196 (далі – Наказ).
Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (08.12.2017).
Наказом урегульований порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.
Зокрема встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:
отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;
подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;
подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.
При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Також, Наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.
Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Зокрема, ГУ вживають заходів, пов'язаних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф.№30-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за ф.№31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за ф.№12-ОПП.
Наказом, з Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення, які регулюються статтями Податкового кодексу України, іншими ніж викладені у статтях 62 – 68, відповідно до яких розроблено Порядок обліку, та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти. Зокрема, виключені положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.
Наказом уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.
Зокрема встановлюється, що повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.
Також, розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об'єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Наказом, вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

До уваги платників ПДВ!
Державна фіскальна служба України інформує про механізм надання платниками податків інформації щодо помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних (лист від 28.11.2017 № 32659/7/99-99-15-03-02-17).
Зазначений лист підготовлено у зв’язку з численними запитами платників ПДВ, а також на виконання доручення Міністерства фінансів України та направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Зокрема, йдеться про мінімізацію впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них, складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався статтею 209 (крім пункту 209.18 цієї статті), та окремо – пунктом 209.18 статті 209 розділу V Податкового кодексу України і який був діючим до 01 січня 2017.

Павло Дроняк: На 52% зросла сплата єдиного податку порівняно з минулим роком
Протягом 10 місяців поточного року фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів майже 12,7 млрд. грн. єдиного податку. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року спрощенці збільшили сплату на 4,3 млрд. грн.
«За 10 місяців 2016 року фізичні особи-підприємців сплатили 8,3 млрд. грн. Тобто цьогорічний показник сплати зріс на 52%. Така позитивна динаміка є свідченням покращення рівня адміністрування податків, зокрема, оптимізації груп платників та спрощення умов ведення бізнесу», – зазначив Павло Дроняк.
За словами посадовця, також спостерігається і зростання кількості спрощенців.
Так, станом на 1 листопада, спрощену систему оподаткування застосовують майже 1,3 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 139 тис. осіб.  
Найбільша кількість осіб, або 48,7% працює на другій групі – 614 тис. осіб. Першу групу використовують 220 тис. осіб, або 17,5%, третю – 427 тис. осіб, або 33,8% від загальної кількості спрощенців.

Бердянська ОДПІ повідомляє
Адрес страницы на сайте :
http://bimp.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=4780&Itemid=2

© Бердянский информационный мега портал, 2017